Як регулятори класифікують токени: цінні папери чи товари

Регулятори класифікують криптотокени передусім за тим, що вони роблять і як їх продавали: токен, який працює як інвестиція в зусилля компанії чи команди, часто розглядають як цінний папір, тоді як активи на кшталт Bitcoin, що не мають емітента, на якого можна покластися, зазвичай розглядають радше як товари. Стейблкоїни та платіжні токени дедалі частіше виокремлюють в окремі категорії.

Класифікація — не академічна суперечка. Вона визначає, який регулятор відповідальний, яку інформацію має розкривати проєкт, які ліцензії потрібні біржі та, зрештою, які токени ви можете купити у своїй країні й який захист маєте. Цей посібник простою мовою пояснює поширені підходи. Правила різняться залежно від країни й часто змінюються, тож сприймайте його як загальну довідку та перевіряйте офіційні джерела для своєї юрисдикції.

Чому класифікація токенів важлива

Кожна велика правова категорія передбачає власний звід правил:

Якщо токен є цінним папером, платформам, на яких ним торгують, можуть знадобитися ліцензії на роботу з цінними паперами. Саме тому суперечки щодо класифікації можуть призводити до делістингу токенів на біржах або до обмежень у певних країнах.

США: тест Хоуї

Законодавство США про цінні папери охоплює «investment contracts» (інвестиційні контракти). Щоб вирішити, чи є щось таким контрактом, регулятори й суди використовують тест зі справи Верховного суду 1946 року SEC v. W.J. Howey Co. Тест з’ясовує, чи є:

1. 1вкладення грошей,
2. 2у спільне підприємство,
3. 3з очікуванням прибутку,
4. 4що походить від зусиль інших.

Якщо наявні всі чотири ознаки, така схема може бути цінним папером, хоч як би вона називалася.

Як тест Хоуї застосовують до токенів

Регулятори вивчають факти, пов’язані з токеном, наприклад:

• Чи продавала команда токени, щоб залучити гроші на розробку?
• Чи обіцяв маркетинг зростання ціни або дохідність?
• Чи залежать власники від центральної команди у створенні цінності?
• Чи мережа вже працює та децентралізована, чи її досі контролюють творці?

Відповідь може різнитися для первинного продажу токена та для подальшої торгівлі ним. Суди США доходили різних висновків за різних фактичних обставин, і це одна з причин, чому ця сфера залишається спірною.

Товари

CFTC розглядає Bitcoin і деякі інші криптоактиви як товари та регулює ф’ючерси й інші деривативи на них. Bitcoin не має емітента, за ним не стоїть компанія і немає команди, на зусилля якої покладаються власники, що підкріплює цю позицію. Матеріали кожного відомства можна прочитати на сайті SEC і сайті CFTC.

Межа між повноваженнями двох відомств щодо інших токенів обговорюється вже багато років, а правила в США змінюються. Звіряйтеся з актуальними роз’ясненнями, а не покладайтеся на старі статті. За темою: Цінні папери та товари.

Європейський Союз: власні категорії MiCA

ЄС обрав інший шлях, ухваливши Регламент про ринки криптоактивів (MiCA). Замість того щоб вписувати токени в старі категорії, MiCA визначає власні:

• Токени електронних грошей (EMT): прив’язані до однієї офіційної валюти, наприклад стейблкоїн у євро чи доларах.
• Токени, прив’язані до активів (ART): прив’язані до кошика активів або валют чи до інших активів.
• Інші криптоактиви: токени, що не належать до жодної з цих категорій, зокрема багато utility-токенів.

Криптоактиви, які вже кваліфікуються як фінансові інструменти за чинним законодавством ЄС про цінні папери, залишаються у сфері дії цього законодавства, а не MiCA. Наш матеріал про MiCA, регулювання криптоактивів у ЄС докладніше описує цю рамку, а European Securities and Markets Authority публікує офіційні роз’яснення.

Велика Британія та інші підходи

Британське Financial Conduct Authority видало настанови, що групують токени за функціями — загалом на security-токени, токени електронних грошей і нерегульовані токени, як-от exchange-токени та utility-токени. Інші країни використовують власне поєднання законодавства про цінні папери, платіжного законодавства та спеціального ліцензування у сфері криптоактивів. Наша стаття Криптовалюта і спадкове право розкриває це питання докладніше.

Спільні риси в різних юрисдикціях:

• Функція важливіша за форму. Те, що робить токен, важить більше, ніж його назва.
• До стейблкоїнів особливий підхід. Багато режимів тепер вимагають резервів і права на погашення.
• Постачальникам послуг потрібні ліцензії. Біржі та кастодіани регулюються, навіть якщо сам токен не є цінним папером.
• Статус може змінитися. Класифікацію токена можуть переглянути, коли проєкт децентралізується, змінює маркетинг або стикається із заходами примусу, а нове законодавство може повністю перекроїти межі.

Як використовувати ці знання інвестору

Не потрібно бути юристом, але кілька звичок допоможуть:

1. 1Перевіряйте сайт свого національного регулятора на наявність попереджень і списків авторизованих компаній. Наш посібник щодо попереджувальних списків регуляторів показує, де шукати.
2. 2Будьте обережні з токенами, які просувають переважно обіцянками прибутку. Це тривожний сигнал як із правового, так і з інвестиційного погляду.
3. 3Зважайте на те, що доступність різниться залежно від країни. Токен може торгуватися за кордоном, але не на платформах, ліцензованих там, де ви живете.
4. 4Читайте розкриття ризиків, яке регульовані платформи та емітенти зобов’язані публікувати.

Для ширшої картини див. наш огляд того, чи легальні криптовалюти, та інші статті в категорії про регулювання.

Підсумок

Регулятори класифікують токени за суттю: токени, схожі на інвестиції, зазвичай розглядають як цінні папери, активи без емітента на кшталт Bitcoin — радше як товари, а стейблкоїни дедалі частіше регулюють спеціальними правилами. Деталі різняться залежно від країни та й далі змінюються, тож в усьому, що стосується ваших грошей, звіряйтеся з офіційними роз’ясненнями свого регулятора або звертайтеся до кваліфікованого фахівця.